Стипендіатка фонду ім.Д.Куп'яка Анна Кравчук звертається до гімназстів!
Анна Кравчук - гімназистам!
"Слава Україні! Слава Ісусу Христу!
Недарма додала ще й друге привітання. Адже я безмежно дякую Богові за те, що мала можливість народитись саме в нашій країні і навчатись саме в цій школі.
Мене звати Аня, і зараз я навчаюсь в Українському католицькому університеті. Пам'ятаю себе, коли тільки прийшла в гімназію, стояла на вашому місці, дивилась на випускників і думала: як би сильно і я хотіла опинитись там, де стоять вони. І саме тоді я, п’ятикласниця, маленька Аня, поставила собі ціль і невідступно йшла до неї. Падала, набивала ґулі. Так само, як і ви, часом лінувалась робити домашні, часом на уроці з коліжанкою любила побалакати, але вже тоді моя ціль гартувала мене.
Зараз перед вами має бути палкіша ціль, більш глобальна - відбудова оновленої України. Спадають на думку слова Шевченка: "І на оновленій землі врага не буде супостата...". І мені в цих рядках, власне, дуже подобається слово "оновлена", бо наша Україна була ще за часів Володимира, коли на місці, де зараз москва, тільки ведмеді бігали. Тож зараз ми маємо творити ту "оновлену землю". А от друге, що маю на думці, то рядки з Біблії, із книги Ісаї, коли Господь каже, щоб ми були відважними, не боялись, бо Він буде нашим захистом.
Сьогодення гартує нас. Це є проба лютим вогнем. Як найкраще золото шліфується, так і ми, як нація, наш національний характер мусимо бути відшліфованими. І я, і ви маємо стати рушійною силою для важливих змін. Наша ціль має запалити нас до навчання, бо, повірте, в наших краях точно немає кращого для того місця, аніж Гімназія. І зараз я добре розумію, що саме моя школа виховала мене з міцним стержнем для тієї місії. Переконана, що кожен із вас, кого сьогодні посвячено в гімназисти, зможе багато зробити важливого і корисного для себе, для нашої громади, для нашої країни, якщо розум свій триматимете відкритим до науки, а серце й душу налаштованими на саморозвиток.
Тож до інтелектуального бою, гімназисти! Захочеш - і будеш!»
